1970-ті рр. (з архіву Марії Залужець)
понеділок, 30 грудня 2019 р.
неділя, 29 грудня 2019 р.
Українське Різдво. 6-19 СІЧНЯ. Унікальні світлини 1900-1980-х рр.
Понад 60 унікальних світлин!!!
Українські (руські церкви) в Речі Посполиті та Австро-Угорщині користувалися завжди старим стилем, тобто Юліанським календарем, адже стояло питання збереження етнічної самоідентифікації українців, їх розрізнення із поляками-римокатоликами, через полонізацію метою якої була культурна асиміляція.
У XX і ХХI ст. день Різдва 25 грудня за Юліанським календарем припадав і припадає за світським (григоріанським) на 7 січня, у XIX ст. - на 6 січня, у XVIII - на 5 січня, у XVII та XVI ст.ст. - на 4 січня. Тобто, і православні українці, і греко-католики відзначали Різдво на 10-13 днів пізніше за римо-католиків та протестантів. Це було і за поляків, і за австрійців, і в УПА, і в підпіллі за СРСР.
Що цікаво то майже в кожної релігії є свій календар і практично всюди він відрізняється від світського державного. Календарів дуже багато насправді й новоюліанський і григоріанський не самі точні з точки зору науки. Найцікавіший факт, це те, що в Індії є один світський календар, але через те, що там багато гілок індуїзму, в різних регіонах різні групи використовують власні календарі, які використовували попередні покоління. Бог поза часом, але в книзі Левіт, глава 23, Бог дає Мойсеєві настанови стосовно свят. Далі в книзі пророка Єзекіїля глава 44 вірш 24. Далі книга пророка Даниїла глава 7 вірш 25. Ці вірші стосуються свят, уважно перечитаймо і їх. З Біблії зрозуміло, що є Божі свята, а є людські. І мабуть, не варто так легко ними двигати.
Отже, Українські церкви в 20 і 21 ст. святкували Різдво до "реформи" завжди 7 січня. За цією датою Різдво святкували в Організації Українських Націоналістів та в Українській Повстанській Армії. Чи в когось повернеться язик назвати ці організації прислужниками московської церкви? Степан Бандера - син греко-католицького священника, і Різдво, як і оунівці та упівці, відзначав 7 січня.
6 січня – Святий вечір (Свят-вечір) або Багата кутя (вечір перед Різдвом Христовим).
Це
одне з найбільш важливих родинних християнських свят, один із найбільш магічних днів,
коли кожна сім’я і словом, і ділом створювала у своїй оселі атмосферу
затишку, багатства, щастя й миру. За традицією, весь день перед Різдвом
нічого не їдять – чекають на першу зірку, що сповіщає про народження
Ісуса Христа. І тільки після настання вечора родина збиралася на
урочисту вечерю.
7 січня – Різдво Христове.
Це
свято народження Ісуса Христа у Вифлеємі (Ісус у перекладі з єврейської
означає «Спасіння»). Різдво – одне з 12 найбільших християнських свят.
13 січня – Щедрий вечір (свято Меланки).
Це
свято об’єднало дохристиянські звичаї та відзначення православною
церквою дня преподобної Меланії. Вечір перед старим Новим роком має й
третю назву – Щедра Кутя. Бо ж, на відміну від постового Свят-вечора,
його стіл дуже багатий – м’ясний.
14 січня – святого Василя (Новий рік).
Головний
обряд цього свята – засівання. Зерно є символом нового життя, тому,
заходячи в хату, її обсипали зерном. Засівали хлопці, дівчатам цього
робити було не можна. Традиційні примовляння: «Сієм, сієм, засіваєм, з
Новим роком вас вітаєм! Сійся, родися жито, пшениця, усяка пашниця!».18 січня – Голодна кутя.
Головні страви – кутя, узвар і декілька пісних страв: смажену рибу, гречані млинці, вареники з капустою.
Також
традиційно в цей вечір спалювали Дідуха – зробити це було потрібно
обов’язково, щоб душі предків відлетіти і не залишилися у нашому світі.
Попіл зі згорілого Дідуха зазвичай розкидали по городу – на добрий
урожай.
19 січня – Богоявлення (Водохреща або Йордан).
Це
одне з 12 найбільших християнських свят різдвяно-новорічного циклу, яке
нагадує про хрещення Ісуса Христа в річці Йордан. Коли Ісусу Христу
виповнилося тридцять років, він прийняв хрещення від Івана Хрестителя на
річці Йордан. Християнські перекази оповідають, що коли Син Божий
виходив із води, небеса розкрилися, і в цю саму мить на плече його
опустився голуб. Це був Святий Дух. Звідси й пішла традиція хрещення у
воді, а свято називають Богоявлення.
1905 р. Хлопці-колядники зі Звіздою у Слободі Сергіївці на Донеччині. Залишається років 30 до приходу "коренного населения Донбасса" в кокошниках!
Колядники з Хоробичів.Чернігівське полісся.Початок XX століття. Фотограф Наталія Семплікевич
Дітвора колядує на Київщині. Світлина початку 20-го століття з музейних архівів.
Світлина початку 20-го століття. Джерело: "Спадщина предків"
Освячення води на площі Ринок у Львові, 19 січня 1911 р. (з ФБ Пан Едзьо)
19 січня 1915 р. Йордан у Перемишлі
19 січня 1916 р. На
світлині - Іван Франко серед лікарів та пацієнтів Притулку Українських
Січових Стрільців у Львові на Йорданські свята.
м. Березне. 1916 р. Вертеп храму Різдва Пресвятої Богородиці. Джерело: Березнівський краєзнавчий музей (Раритетні фото колядників з Волині столітньої давнини, 2022 р.)
Місто Березне, 1916 р. Вертеп храму Різдва Пресвятої Богородиці. Джерело: Березнівський краєзнавчий музей (Раритетні фото колядників з Волині столітньої давнини, 2022 р.)
Маленькі
колядники. Міжвоєнний період
Український вертеп, Берестечко, 1930-і роки. На фото в основному жителі вулиці Богдана Хмельницького (колишня Низька). Більшість з них перебували в ОУН, а потім в УПА. Джерело фото: Олег Дергай (Раритетні фото колядників з Волині столітньої давнини, 2022 р.)
19 січня 1936 р. с. Улюч (Закерзоння).
Село Улюч - батьківщина Михайла Вербицького. З FB «Операція Вісла 1947
Akcja Wisła 1947 Operation Vistula 1947»
19 січня 1939 р. Йордан у Перемишлі
Свято Водохреща 19 січня 1943 р. у Львові. Єпископи Йосиф Сліпий та Миколай Чарнецький
Колядники у селищі Великий Березний, 1943 р. (Локальна історія)
1948 р. Царі з дарами, Янгол з крилами та сурмою, Ирод з воїнами у давніх австрійських строях, пастушки...Так виглядав Вертеп у бойківському селі Лісковатому на українських етнічних землях, що нині перебувають у складі Польщі! Три
роки по тому, в 1951 році українських мешканців Лісковатого та інших
сусідніх сіл Західної Бойківщини було депортовано на південь колишньої
УССР...
Світлини з родинної збірки Ксенії Кирик.
6 січня 1956 рік. Різдвяні
свята та вертеп у табірному бараці. Магадан.
Під час Різдвяних свят. Перед вертепом – Ігор Галавай. Богородчани, січень 1974 р. (Галицький кореспондент)
м. Винники (Львівщина). Середина 1970-х рр.
1980
р. Вертеп у Кривому Озері на Миколаївщині за участю нащадків виселенців із
бойкіського с. Скородне (нині у Польщі).
1980-і рр. (кінець). Вертеп.
с. Деревач.
Коляда зі звіздою, молодіжний і дитячий вертеп. Старі фотографії від Михайла Курила.
Старі фотографії від Михайла Курила. Фото відскановано зі слайдів.
Старі фотографії від Михайла Курила.
ДЖЕРЕЛА
* "КОЛЯДКИ ТА ЩЕДРІВКИ РІВНЕНСЬКОГО ПОЛІССЯ у записах Віктора КОВАЛЬЧУКА" / заг. редакція Л.Лукашенко. Рівне: ПП "Формат-А", 2023. 224 с.: іл., нот. Фольклорні записи - Віктор КОВАЛЬЧУК
* FB Олександр Алваев
* https://photo-lviv.in.ua/svyatkovi-obryady-i-tradytsiji-scho-zberehly-nashu-identychnist/
*https://localhistory.org.ua/texts/statti/chi-veseliti-pane-gazdo-iak-koliaduvali-na-zakarpatti/