«Фізична карта чорноморських країв». 1942 р. В. Кубійович та М. Кулицький.

Фізична карта Чорноморських країв [Карти] / В. Кубійович, М. Кулицький. – 1 : 1500000. – Краків ; Львів : Укр. вид-во, 1942. – 1 к. : кольор. ; 87х160 см, в обкл. 31х19 см. Фізична карта Чорноморських країв [Карти] / В. Кубійович, М. Кулицький. – 1 : 2500000. – Краків ; Львів : Укр. вид-во, 1942. – 1 к. : кольор. ; 55х93 см, в обкл. 31х19 см. Є дві "Фізичні карти Чорноморських країв", авторства В. Кубійовича та М. Кулицького. Одна з них видана У 1942 році, масштабом 1:1500000, формат карти 87х160 см. Друга карта видана у 1942 році масштабом 1:2500000, формат карти 55х93 см, має деякі доповнення. Карти видані Українським видавництвом у Кракові та друкарнею № 1 у Львові. Мапи відображають фізико-географічні території, мережу шляхів та населені пункти. Карти повністю охоплюють територію України.

«Фізична карта чорноморських країв В. Кубійовича та М. Кулицького. Мірило 1:1,500.000».
Під такою назвою вийшла карта українських земель. Дбайливе виконання, добірні краски з різними, але виразними, відтінями в переходах з однієї в другу й гарне видання на доброму папері творять з мапи мистецьку картину, що захоплює око й може прикрасити не тільки робітню науковця, канцелярію установи, чи шкільну салю, але навіть стіну найвибагливіше уладженої кімнати.

Та вартість мапи не в її мистецькому виконанні й виданні, а в її змісті. Карта чорноморських країв — це в дечому змінене видання "Карти українських та сумежних земель", що появилася у Львові напередодні розвалу польської держави. З огляду на ставлені адміністраційними чинниками труднощі й короткий час розпродажі, мапа так і лишилася широким кругам громадянства незнана.

Мапа опрацьована на основі найновіших і картоґрафічних матеріялів. Автори використали поверх 400 топоґрафічних карт: австрійських, польських, румунських і російських. З цих останніх узгляднили передусім добре опрацьовані й дбайливо видані: мапи в мірилі 1:48.000. Вже саме зібрання такого багатого картоґрафічного матеріялу натрапляло на великі труднощі й забирало багато часу. Ще більше заходів вимагало опрацювання різнородних карт з різними мірилами й мірами, коли всі вершки, дюйми й т. п. треба було замінити на метричні міри. Однак завдяки енерґії авторів, праця, не зважаючи на несприятливі умовини, увінчалася успіхом і у висліді українське громадянство дістало найкращу й найвірнішу — зпоміж усіх досі виданих — карту України.

До часу появи "Карти українських земель" найкращою мапою ваших земель була "Карта Европейської Росії" Тілла. На основі цієї мапи опрацьовано кілька пізніше виданих мап, між ними "Карту України" Ст. Рудницького. Проте мапа Тілла, опрацьована на старих матеріялах, має багато неточностей, що ввійшли й до інших видань. Ці неточності зазначуються головно в зображенні різьби поверхні. Їx виправлено щойно в "Карті чорноморських країв", яка подає різьбу вірно. Тому, що в ній подано поземини що 50 і що 100 метрів та примінено широку скалю барв (20), різьба поземелля тут дуже плястична й проглядна. На тлі зеленої краски низів виступає смуга височин з усіми її ярами, долинами, балками та горами. Добір красок кращий, ніж у попередньому виданні "Карти українських земель". Поміж поземинами подано велику кількість висот у метрах. Річну сітку зображено дуже докладно. Залізничу сітку показано згідно з її сучасним станом.
На мапі зазначено поверх 2.000 осель. Назви подано старі й нові. Подання старих назв осель являлося конечним тому, що назви, впроваджені по революції, часто-густо міняються. Політичних границь нема, бо це — мапа фізична.
 

Ця карта є великим вкладом у нашу невеличку покищо картоґрафічну скарбницю. Передусім вона заспокоїла одну з багатьох пекучих потреб наших культурно-освітніх діячів та установ шкіл, українських освітніх товариств, допомогових комітетів, для кожної інтеліґентньої людини. Тому авторам належиться від українського громадянства заслужена подяка. Також слід висловити признання й "Українському Видавництву" у Кракові, що зуміло дати мапу по дуже низькій ціні (20 зол.) в порівнянні з іншими подібними теперішніми чи передвоєнними польськими виданнями.
Іван Тесля. 02.03.1941

ДЖЕРЕЛО https://zbruc.eu/node/48388

Карти Західної України Володимира Кубійовича в "Енциклопедії Українознавства" . 1949-1984 рр.

Володимир Михайлович Кубійович (1900–1985) – загальнознаний світовою науковою громадскістю географ, демограф і картограф, головний редактор 10-томної “Енциклопедії Українознавства” На протязі 1928 – 1939 рр. працював доцентом Краківського університету, з 1940 р. – професор Вільного університету у Празі.

Разом з колективом авторів видав такі широко відомі узагальнюючі народознавчі праці, як “Атлас України і сумежних земель” (1937 р.), “Географія України і суміжних земель” (1938 р.). 
Основні карти:

1934 р. «Етнографічна карта України і сумежних країв» та «Карта  розміщення українського населення».

Автори: В. Кубійович, М. Кулицький.  Масштаб 1 : 5 000 000.. Обидві  карти  надруковані  у  Львові  літографічним  закладом “Унія”. Формат: 25 х45 см. Ці етнічні  мапи  були  долучені  до  третього  тому “Української  Загальної  Енциклопедії”.   Вказані державні та адміністративні межі Української соціалістичної республіки, населені пункти розподілені за людністю.

Фізична карта Чорноморських країв [Карти] / В. Кубійович, М. Кулицький. – 1 : 1500000. – Краків ; Львів : Укр. вид-во, 1942. – 1 к. : кольор. ; 87х160 см, в обкл. 31х19 см. Фізична карта Чорноморських країв [Карти] / В. Кубійович, М. Кулицький. – 1 : 2500000. – Краків ; Львів : Укр. вид-во, 1942. – 1 к. : кольор. ; 55х93 см, в обкл. 31х19 см. Є дві "Фізичні карти Чорноморських країв", авторства В. Кубійовича та М. Кулицького. Одна з них видана У 1942 році, масштабом 1:1500000, формат карти 87х160 см. Друга карта видана у 1942 році масштабом 1:2500000, формат карти 55х93 см, має деякі доповнення. Карти видані Українським видавництвом у Кракові та друкарнею № 1 у Львові. Мапи відображають фізико-географічні території, мережу шляхів та населені пункти. Карти повністю охоплюють територію України.

Кубійович В. Адміністративна карта Галичини [Карти] / В. Кубійович, М. Кулицький. – 1 : 500000. – Краків : Укр. вид- во, 1943. -1 к. : кольор.; 74х76 см. 1943 р. Володимир Кубійович та Микола Кулицький публікують "Адміністративну карту Галичини". Величина масштабу цієї карти дозволяла нанести значну кількість населених пунктів та відобразити детальний адміністративний поділ території до найменших одиниць – ґмін (самоврядних територіальних громад у Польщі). Велика кількість нанесених населених пунктів робить карту інформаційно насиченою.

Фізична карта України = Physical map of Ukraine [Карти] / уклад. В. Кубійович, М. Кулицький. – 1: 5000000; . – [Мюнхен] : Molode Zyttja ; [Нью-Йорк], [1949]. – 1 к. : багатокольор. ; 24х44 см. Карта є ілюстрацією до статті 1-го тому "Енциклопедії Українознавства". Видана у 1949 р. у видавництві "Молоде життя" (Мюнхен, Нью-Йорк).

Кубійович В. Етнічні групи Південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 р. Ч. 1. Етнографічна карта Південнозахідньої України (Галичини) [Карти] : наукове видання / В. Кубійович. – Лондон ; Мюнхен ; Нью-Йорк : Наук. Т-во ім. Шевченка, 1953. – 1 к. Кубійович В. М. Етнографічна карта Південнозахідньої України (Галичини) [Текст] : пояснення / Володимир Кубійович ; Наук. т- во ім. Шевченка, Ін-т нац. дослідів. – [Лондон [etc.] : б. в., 1953]. – 15 с. Карта видана коштом і заходами Об’єднання бувших вояків Українців у Великій Британії. Рідкісне малотиражне науково- картографічне видання української діаспори. У праці подано етнічний склад населення Галичини зібраний станом на 01.01.1939 р. У таблицях подано статистичний опис 58 повітів. Подається чисельність: а) всього населення; б) українців; в) українців з польською розмовною мовою; г) поляків; д) польських колоністів; е) латинників; є) євреїв; ж) німців та інших. Це настінна великоформатна (141х150 см) карта на основі тканини. Карта відображає територію Галичини, по кордонах розміщені інші історичні області: Холмщина, Буковина, Карпатська Україна, Волинь. В лівому нижньому куті представлена таблиця "Етнографічний склад людности Української Галичини на 1.1. 1939, дані подано в тисячах осіб та відсотках". Подана також схематична етнографічна карта Галичини (назва на анг.), дві карти положення Галичини у Європі за 1938 та 1952 роки. Наявна спеціальна видавнича папка для одночасного зберігання даного комплекту (карти у складеному вигляді та книга).

В.Кубійович є автором цілого ряду статей з проблем географії України в енциклопедіях багатьох країн. Дослідження В.М.Кубійовича присвячені життю і особливостям розвитку населення Західної України. У своїй 10-ти томній “Енциклопедії Українознавства” він представляє загальну фізичну карту Волині, адміністративну карту Галичини, економічну карту Буковини та Галичини.

«Енциклопедія українознавства» (англ. Encyclopedia of Ukraine) — фундаментальна праця з україністики, створена під егідою французького Наукового товариства ім. Шевченка у Сарселі.

Всього енциклопедія складається з 14 томів. По аналогії з Encyclopædia Britannica, ЕУ складається з кількох типів томів. Перший тип томів - це три томи так званої "Macropædia" (1949) також відомих як "ЕУ-I", де фактично розміщена одна велика розлога стаття про Україну на 1 200 сторінок (нумерація всіх трьох томів наскрізна). Другий тип томів - це 10 томів так званої "Micropædia" (1955—1995) також відомих як "ЕУ-II", де розміщуються короткі статті та плюс 11-ий том з виправленнями та доповненнями. Усього енциклопедія містить понад 20 000 термінів.

У 1993-2003 роках всі 14 томів було перевидано як "репринтові видання" в Україні у Львові (НТШ у Львові, лише "ЕУ-II") та Києві (Інститут археографії НАН України, лише "ЕУ-I"). Паралельно з НТШ у Львові, у Києві альтернативну версію репринтового видання зі своїми власним художнім оформленням зробила харківська друкарська фабрика «Глобус» (Вікіпедія).

 Кордони Галичини

1. – Українська Галичина (рівночасно ЗУНР 1918 –23 рр.); 2. – Кордони Галицького Князівства; 3. – Межі Руського і Белзького воєводства за польської доби; 4. – Межі Галичини за австрійської доби; 5. –Західні межі Тернопільщини в 1809- 1815 рр; 6. – Українсько-польська етнографічна межа; 7. – Межа Львівського й Краківського апеляційних судів за Австрії; 8. – Лінія Керзона; 9. – Межа Львівського й Краківського воєводств 1923-9; 10. – Зах. і півн.-зах. Галицького дистрикту 1941-44; 11. – Кордони УССР; 12. – Крем’янеччина в межах Тернопільської області. 

Людність з українською розмовною мовою в Галичині

( у % всього населення )

Пояснення

А- більше 85 В- 80 –84,9 С- 75 –79,9

D- 70- 74,9 Е- 65- 69,9 Н- 55- 59,9

І- 50- 54,9

     1.  – Кордони держав; 2. – Границі Галичини в межах Австрії; 3. – Українсько- Польська етнографічна межа; 4. – Границі воєводств; 5. – Границі повітів; 6. – Воєводські міста; 7. – Повітові міста

Етнографічна й адміністративна карта Буковини

1.2. – Межі Буковини за австр. (1) і рум. (2) окупації. 3 – Кордони УССР. 4,5 – Межі повітів за австр. (4) і рум. (5) окупації. 6. – Межі районів у Чернівецькій області. 7 – 12 – Оселі з числом мешканців (1910 р): 0 – 1000 (7), – 2500 (8), – 5000 (9), – 10000 (10), - 20000 (11), - 100000 (12). 13. – Міста: U – українці, R – румуни, G – німці, J – жиди, L – липовани, H – угорці, P – поляки, O – іншіі.

Врізки: А – за Австрії (1 – Австро-Угорщина, 2 – Росія, 3 – Румунія); В – за Румунії (1 – Польща, 2 – Румунія, 3 – УССР).

Фізична карта Волині